Киянці, з якої банк намагався стягнути «зайвих» 20000 гривень, допоміг адвокат за кошт держави

Деталі
Дата публікації: П'ятниця, 08 липня 2016, 12:56
Share

ВакуленкоПеремогою завершився суд, в якому інтереси клієнтки Першого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги захищав адвокат, наданий за кошт держави.

Цю справу ініціював банк, що хотів стягнути з неї заборгованість по кредиту, який вона фактично не брала.

Клієнтка Першого київського місцевого центру Світлана (ім’я змінено з етичних міркувань) у кінці 2013 року отримала платіжну картку з кредитним лімітом, а у жовтні 2014 року їй прийшло смс-повідомлення про те, що в неї є заборгованість за кредитом перед банком у розмірі 13611,94 грн. До цієї заборгованості додавалися заборгованість за процентами, фіксована та пропорційна частина штрафу, пеня – усього (разом з початковою сумою боргу) 32808,41 грн.

У лютому 2016 представники банку подали позов до суду про стягнення боргу. Світлана направила лист з метою реструктуризації боргу та зняття штрафних санкцій, однак відповіді не отримала. Тоді вона звернулась по допомогу до Першого київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Центр видав доручення №384 адвокату Віталію Вакуленку. Той звернув увагу на дві деталі. По-перше, позов порушував строки позовної давності – стягнути штраф та пеню можна лише протягом року за Цивільним кодексом України.

По-друге – це був борг за кредитним лімітом платіжної картки. Жодного письмового кредитного договору, який би обумовлював умови, права банку, клієнтка не підписувала. Банк вважав за Договір підписану Світланою заяву разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті банку.

Але, згідно з Цивільним кодексом України, кредитний договір обов’язково укладається у письмовій формі, відтак додаткові нарахування банку були необґрунтованими.

Суд взяв до уваги ці аргументи і погодився із ними. В результаті він задовольнив позов банку лише частково – зобов’язав Світлану сплатити початкову суму боргу – 13611,94 грн – та судовий збір, а від решти сплат – заборгованості за процентами, штрафу та пені – звільнив.

До речі, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільної-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Такий висновок щодо застосування зазначеної норми права викладено у постанові Верховного Суду України №6-2003цс15, який відповідно до статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України має враховуватися судами загальної юрисдикції.