Позбавлення батьківських прав

Деталі
Зразок правової консультації

     «Дитина, для повного і гармонійного розвитку її особи, потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості» - саме так зазначено в 6 Принципі Декларації ООН з прав дитини (1959р.).

    Дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини – це вже вітчизняне законодавство, а саме ст.6 Закону України «Про охорону дитинства».

   Нажаль, трапляються випадки, коли батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків. Верховний Суд України в постанові Пленуму від 30.03.2007 р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» висловив позицію, що неналежне виконання батьками своїх обов’язків має місце коли:

  • не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виконання;
  • не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
  • не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
  • не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
  • не створюють умов для отримання нею освіти.

   Відповідно до ч.4 ст.155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

  Підставами позбавлення матері чи батька батьківських прав у судовому порядку, наведеними в ст.164 Сімейного кодексу України, є наступне:

  • батьки не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування;
  • батьки ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дититни;
  • батьки жорстоко поводяться з дитиною;
  • батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  • батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  • батьки засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Вказані обставини можна доводити у суді наступним чином:

  • Неучасть батька або матері у навчанні дитини – відповіддю на запит зі школи, характеристикою батька або матері, виданою школою, наданням чеків та квитанцій про оплату витрат, пов’язаних із навчанням.
  • Неучасть батька або матері у позашкільному розвитку дитини – аналогічними документами з гуртків та секцій, які відвідує дитина.
  • Байдужість до стану здоров’я дитини – відповіддю на запит від медичного закладу, в якому лікувалась дитина, наданням копій квитанцій та чеків, що підтверджують витрати конкретного з батьків на оплату всіх витрат, пов’язаних із наданням дитині медичної допомоги.
  • Перешкоджання у здійсненні можливості розширення світогляду – наприклад, ненаданням дозволу дитині на виїзд за кордон, забороною відвідувати певний навчальний заклад тощо.

   Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

    Наслідками позбавлення батьківських прав, відповідно до статті 166 Сімейного кодексу України є:

  1. втрата особистих немайнових прав щодо дитини та звільнення від обов’язків щодо її виховання;
  2. особа перестає бути законним представником дитини;
  3. втрата права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;  
  4. особа не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
  5. особа не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
  6. втрата інших прав, заснованих на спорідненості з дитиною.

   Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

   Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав (ст. 169 Сімейного кодексу України).

Окремі нормативно-правові акти, які регулюють питання:

Сімейний кодекс України;

 

Цивільний кодекс України;

 

Цивільний процесуальний кодекс України;

 

Закон України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 № 2402-14

 

Закон України “Про міжнародне приватне право” від 23.06.2005 № 2709-25;

 

Конвенція про права дитини від 20.11.1989;

 

Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993;

 

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав” від 30.03.2007 № 3;

 

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2006 № 367 “Про затвердження Положення про державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини”.

   

banner am

   

career

   

logo openeurope

   

logo fullsize

   
   

fakt koruptsiji 1

   

1pracia

   

Reyestr GO

   

Анкетування представників ГО  

4

   

peremishcheni

   

ATO

   
   
DNA 219x116
   
   
© 2014 Київський міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов'язкове
Розробка: Троценко Сергій | admin@ legalaid.gov.ua